| По мотивам вчорашнього свята |
[червень. 7-е, 2009|11:59 am] |
Минулий день журналіста я святкував у КПЗ. Цього року я зустрічаю професійне свято у статусі фрілансера. Втім, це мене не надто засмучує.
Два роки в журналістиці пройшли дуже швидко, і накопичили багато суперечливих вражень. За цей час я встиг попрацювати в жанрі есеїстики, друкувався в журналах, спробував себе у жовтій пресі, працював у щоденних газетах та інформаційних проектах. Мабуть, єдина цілина, котру ще можна розпахати – це телебачення. Подивимось.
Але сьогодні я, насправді, хотів би подякувати людям, котрі навчили мене всьому, що я вмію у професії. Їх троє: Вова Задирака, Саша Бурд і Юля Мак-Гаффі. Завдяки цим людям, з котрими мені пощастило працювати, я маю уявлення, як робляться медіа.
Та попри все, розчарування у професії постійно накопичуються. Мені хочеться дезертирувати. Але єдине, що я вмію – бити пальцями по клавіатурі. Втікати немає куди, і, зрештою, це не варіант.
Колеги, всіх з учорашнім святом! Попереду цікаві часи. |
|
|
| Мистєцтво |
[травень. 29-е, 2009|12:56 pm] |
Ось це я щітаю настоящім мистєцтвом!
|
|
|
| «В контакті» з мєнтівським кийком |
[травень. 26-е, 2009|11:21 pm] |
«В контакті» з мєнтівським кийком
(рецензія на виставку "Вконтакте". Київ. Галерея LabGarage)
Андрій Мовчан
Українська міліція за останній час заслужила небувалої уваги зі сторони громадськості. І резонансними матеріалами в таблоїді Bild ця увага не обмежилась. 22 травня в київській арт-галереї LabGarage відкрилась виставка Марії Павленко «В контакті», присвячена темі міліцейського терору.
Місце настільки специфічної виставки було обрано невипадково. Мабуть, на сьогодні LabGarage – це найбільш демократична і водночас найбільш андеґраундна галерея Києва. Засквотований гараж на Львівській площі сам по собі є територією, вриваною з юридичного поля і простору закону. Однак це не означає, що репресивний апарат не намагається поновити тут свій status quo: галерея перебуває під пильним наглядом дільничного та перехожих патрулів. Нездорову цікавість силовиків викликають масштабні відкриття і презентації, котрі мало не щоразу переростають у богохульні вакханалії з усіма належними атрибутами.
«В такій ситуації виставка про мєнтів стає чимось більшим ніж просто виставка про мєнтів, - пояснює Марія Павленко. - У мене виникла пряма аналогія із соціальною мережею, де ти обираєш коло тих, за ким тобі цікаво спостерігати, а вони у свою чергу відстежують, що відбувається із тобою. Тому я назвала виставку "В контакті".
Читайте детальніше на сайті ЛІВА СПРАВА>>>
Виставка триватиме з неділі 1 червня. Галерея LabGarage знаходится за адресою вул. Велика Житомирська, 38 (у дворі, вхід через арку). Час роботи: 17:00 - 20:00 щодня.
ЖЖ галереї![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) labgarage |
|
|
| І на нашій вулиці буде вакханалія |
[травень. 21-е, 2009|02:59 pm] |
Дивниа ніч.
У мене по району бігала зграя голих чоловіків, які кричали "ШАХТЕР - ЧЕМПИОН!!!"
До чого б це?... |
|
|
| Жарт зразка 1933 року |
[травень. 19-е, 2009|11:51 pm] |
Уривок з інтерв"ю Ясперса редактору журналу Шпігель. 1963 рік.
В тридцать третьем году ходила такая шутка. Есть три качества: умный, порядочный, национал-социалистический. Сочетаться могут только два из них, все три - никогда. Либо умен и порядочен, но тогда не национал-социалист. Либо умен и национал-социалист, но тогда не порядочен. Либо порядочен и национал-социалист, но тогда не умен, а слабоумен. (Ясперс К. Вопрос о виновности: О политической ответственности Германии./Пер. с нем. - М.: Изд. группа "Прогресс", 1999. - 146 с. - С. 135-136).
via gas_ton
|
|
|
| Проект «ПОГЛЯДИ». Художня атака на дійсність |
[травень. 19-е, 2009|12:07 pm] |
Проект «ПОГЛЯДИ». Художня атака на дійсність
Андрій Мовчан
Спроба художників розповісти про власні політичні погляди стала неочікуваною і новою як для вітчизняного художнього середовища, так і для київського глядача. На фоні показової аполітичності художників «покоління-87», котрі зайняли всі стратегічні висоти у попередні десятиліття, виставка «Погляди» вбиває клин між минулим мистецтва і його сучасністю: етап ескейпу від дійсності добігає свого кінця.
Перший проект кураторської групи «Худрада», який стартував 15 травня у Центрі сучасного мистецтва, - це жест художньої інтервенції у зовнішній світ, з усіма вадами і проблемами останнього.
Покоління, яке виросло і сформувалось в умовах ринкового хаосу, в певний момент мало заявити про своє неприйняття гнітючого стану речей. Однак відкидаючи цей порядок, молоді художники не поспішають сховатись у власному комфортному «світку», а переосмислюють дійсність, шукають вихід з ситуації, яка загрожує перетворитись на мат в один хід. Подібним виходом для них стає політизація мистецтва.
Читайте детальніше на сайті ЛІВА СПРАВА>>>
Виставка триватиме з 15 травня до 6 червня. Програму найближчих заходів в рамках проекту можна знайти тут.
|
|
|
| Художня рада, проект "Погляди" у Центрі Сучасного Мистецтва |
[травень. 13-е, 2009|05:03 pm] |
Художня рада та
Фундація Центр Сучасного Мистецтва
представляють проект
ПОГЛЯДИ
Відкриття: 15 травня 2009, п’ятниця, о 19:00
Центр Сучасного Мистецтва, Староакадемічний корпус НаУКМА, вул. Сковороди 2
Андрій Устінов, Мобільний сеанс, Кемнітц (Німеччина), серпень 2008 Фото: Thomas Schroth thomas-schroth@web.de
Проект "Погляди" виводить на українську мистецьку сцену фігури художника, який політизує своє мистецтво на рівні і змісту, й форми. Художника, який взаємодіє з низовими громадськими рухами. Художника, який артикулює суспільні настрої протесту. Художника, який аналізує симптоми суспільних змін, художника-громадянина. Темою проекту став зв’язок авторського «погляду», присутність якого характеризує творчу особистість та «поглядів», наявність яких визначає особистість політично ангажовану.
( Більше про проект )
Якщо ви зазернули під кат, то могли помітити, що в суботу в рамках проекта я читатиму лекцію про тактики культурного спротиву.
Приходьте!!! |
|
|
| Наш Першотравень! |
[травень. 1-е, 2009|09:33 pm] |
Молоді ліві провели альтернативний Першотравень
1 травня молоді українські ліворадикали спільно з незалежними профспілками провели Марш солідарності трудящих. В акції взяли участь близько 400 людей, серед яких були представники робітничих і студентських профспілок, члени анархістських і марксистських організацій.
Марш почався о 12:00 біля м. Арсенальна. По вулиці Грушеського демонстранит попрямували до будинку Кабінету міністрів, де провели перший мітнг протесту.
Першотравнева демонстрація проходила під гаслом «Час брати своє!» Цим гаслом організатори маршу закликали найманих працівників створювати бойові, дієві профспілки, захоплювати підприємства, повністю відсторонювати від керівництва адміністрації власників, таким чином добиваючись реального захисту своїх трудових і громадянських прав.
Учасники акції несли розтяжки з написами «Проти влади і капіталу», «Геть капіталізм», «Люди важнее прибыли». Демонстранти скандували «Чиновников — в шахты!», «Депутати-паразити не дають нам вільно жити!», «Свобода! Рівність! Глобальна солідарність!» та інші гасла революційного змісту. Біля будинку Національного банку демонстранти запалили кілька «фаєрів» і димових шашок, що ледь не призвело до сутичок з міліцією.
( Read more... )
|
|
|
| Що означає першотравень |
[квітень. 29-е, 2009|04:03 pm] |
 Що означає першотравень
Шашликів на 1 травня не буде! М’ясо подорожчало просто до непристойності. В цьому році звичний атрибут робітничого дозвілля перейшов у розряд привілеїв, доступних тільки забезпеченим громадянам. І таких стає все менше.
Чим не привід продемонструвати владі своє невдоволення? Адже саме влада і капітал сьогодні повертають першотравню його первинний зміст. Вони з’їли наш з вами шашлик!
( Read more... )
Забудьте про свято! Нам з вами нічого святкувати!
( Read more... )
Альтернативний першотравневий марш. Київ
12.00 вихід з м.Арсенальна |
|
|
| Ультралівий першотравень! |
[квітень. 29-е, 2009|02:35 pm] |
1 травня українські ультраліві спільно з незалежними профспілками проведуть марш солідарності трудящих.
Початок акції призначено на 12.00 біля виходу з м.Арсенальна.
Альтернативна першотравнева демонстрація пройде під гаслом "Час брати своє!". Таким чином організатори маршу мають намір закликати найманих працівників до створення "бойових" профспілок, захоплення підприємств і повного витіснення адміністрації власників.
Прес-анонс українською
Пресс-анонс на русском
Детальніше про першотравневу акцію та діяльність ультралівих можна дізнатись на сайті www.samozahist.org.ua
Сайти організацій-учасниць:
Організація "Соціальна Альтернатива" http://alerta.org.ua
Революційна конфедерація анархо-синдикалістів http://rkas.org.ua
Рух "Нові Ліві" http://livasprava.info
Організація Марксистів http://marx.org.ua
Рух Антифашистська дія http://antifa-action.org.ua |
|
|
| Одеські події і преса |
[квітень. 22-е, 2009|08:49 am] |
Скажу одразу. Мені дуже прикро за те, що сталось. Загинула людина. Максим Чайка мав жити. Та рано чи пізно у цій війні повинні були з’явитись жертви. Те, що жертва була саме з боку правих, ні про що не свідчить. На його місці міг бути такий же юнак із табору антифашистів. Це дуже непередбачувана і несправедлива війна.
Однак найбільш жахливе в даній ситуації – брехня та викривлення фактів. На жаль, українські ЗМІ вкотре продемонстрували свою неготовність брати відповідальність за подання інформації. Чого варте лише безапеляційне повідомлення УНІАН стосовно «проросійських бойовиків». Всім, хто знає, що відбувається на вулицях відомо, що це брехня. Для Антифа російський шовінізм є неприйнятним, як доктрина зверхності, домінації та упослідження.
Чорт з тим. Мова йде про інше. Якщо людина стверджує, що представників певних етнічних груп треба позбавити частини громадянських прав, чи навіть життя, коли людина є футбольним хуліганом ФК Чорноморець, носить чоботи з білою шнурівкою, камуфляж, «бомбер», білі підтяжки і вскидує руку в римському вітання, про цю людину із впевненістю можна сказати, що вона є представником руху наці-скінхедів. Неонацистом. Праворадикалом.
ЗМІ, котрі замовчують цей факт(!), ігнорують найголовніше – контекст. Загибель Максима Чайки сталась, в перш чергу, через існування такого явища, як неонацизм. Антифашистів, на відміну від проросійської партії «Родіна» або ПСПУ, не цікавить геополітика. Йдеться про сутичку між двома молодіжними групами. Це треба чітко розуміти.
Іншими словами, я хочу сказати, що йде війна між «ФА» і «АФА». Всі, хто хоч трохи «в темі» це знають.
Коли журналіст стверджує це, він бере на себе відповідальність за сказане. Таким чином він відсікає будь-які спекуляції на тему. Така собі бритва Оккама. В одеських подіях не йдеться про сутичку між «молодими патріотами» і «проросійськими бойовиками». Повторюсь: лише «ФА» і «АФА».
Якщо ж видання з тих чи інших причин не проговорює контекст, тим самим воно залишає безкрайній простір для різного роду спекуляцій. В цьому випадку видання є відповідальним за нагнітання істерії. Невже не помітно, що недоговореність ллє воду на колесо дрібних політиканів, конспірологів і самих нацистів? Дрібні нацистські угруповання, а також марківи, вітренки і тягнибоки не зацікавлені у встановленні правди! Істерія – це їхній хліб.
Достатньо лише кількоходн слів, щоб озвучити цей надважливий контекст. «Загинув неонацист». «Убитий праворадикал». І це не навішування ярликів. Якщо в заголовку пишеться, що Чайка «активіст організації Січ» або «одеський студент» - це ні про що не говорить. Вибачте за цинізм, але з таким же успіхом можна написати, що він «любитель темного пива» або «хлопець із чорнявим волоссям». Через подібні речі не стаються сутички з використанням ножів. Причина одна – вуличний нацизм. Коли видання бере на себе відповідальність не говорити ці очевидні речі, воно відсилає читача в пошуках правди між заявами українських і російських шовіністів. Але в цьому просторі правди немає.
В кінцевому рахунку, показова «незаангажованість» ЗМІ призводить до повної дезінформації і дезорієнтації суспільства. Замість наближення до певної істинності, замість ілюстрування того, що відбувається в країні, преса продовжує накопичувати масив спекулятивних заяв.
Іноді, все ж таки краще розставити всі крапки над «і». Взяти за це відповідальність. Інакше, потім з’ясується, що ми жили у Веймарській республіці, а те, що ми називали «об’єктивністю» було лише засобом до нагнітання істерії.
Коменти скріняться |
|
|
| Рідний Піночет |
[квітень. 13-е, 2009|06:43 pm] |
Шеф-редактор Українського Тижня Юрій Макаров уже нахвалює економічну політику Піночета. Яка прєлєсть.
...Лише не кажіть, що наш народ неініціативнй, пасивний, зіпсований соціалізмом. Тупа брехня. Згадаймо, як наприкінці вісімдесятих вирушили в похід за власною долею й добробутом легіони човників із картатими торбами. Вже тоді в країні був свій ресурс економічно активного населення, яке мало нахили перетворитися на соціально активних громадян. З погляду майбутнього держави мати такий народ, особливо після того, що з ним робили, – це, не знаю…подарунок Божий! Коли генерал Піночет тільки задумав витягнути чилійців із патріархальної апатії з соціалістичним акцентом, він відкрив по всій країні мережу пунктів, де кожен охочий міг отримати лоточок із простеньким крамом: якась там галантерея, сигарети-запальнички. Звісно, ніхто не розраховував, що комерсанти-початківці геть усі розів’ються в потужних бізнесменів. Вони просто здобули шанс відчути смак самостійності та відповідальності...
А ось і реальні економічні показники, підглянуті у товариша master_genie :
Від себе додам.
Відомий естет пан Макаров забув, на який час приходиться бум "малого підприємництва" та приватної ініціативи. Це саме ті часи розрухи і піздєца 90-х! Грабіжницької, блядь, приватизації. Коли найбільш економічно активні возили меш-активних на ліс. Романтика.
Може я помиляюсь, але зазвичай найреакційніші режими вихваляють дрібне барижництво, щоб під цей шумок займатись такими ж самими оборудками, тільки більш глобальними. Банальна легітимізація куплі-продажу всього вся. І якщо човники роблять свою справу швидше від безвиході, ніж від бажання створити бізнес-імперію, то спонсори ось-таких от піночетів і піночетиків підключають до оборудок поліцію, суди та чиновників.
А що, дуже зручно! Кожен трясеться над власним ларьком, як вищим ідеалом приватної власності. Суспільство атомізоване. Кожен сам за себе за свій ларьок. А тоді під шумок можна і розстрільчиками всіляких там соціалістів позайматись. Вони бо ж зазіхають на богоугодне право розширити ларьок до масштабів всій держави. От уроди. |
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
| [ |
go |
| |
earlier |
] |
| |
|
|
