дітям олімпіади присвячую

Por la Anarquía. Ahora más que nunca, Anarcosindicalismo. CeNTenario de la CNT/AIT (1910-2010)

Fri, 25 Dec 2009 07:27:43 GMT

МАСТРІД --> Борьба и стратегия: анархо-синдикализм в XXI веке

Апокаліпсис вже сьогодні

Mon, 07 Dec 2009 17:51:52 GMT

8-бітний психохорор Стаса Орлова

Sun, 22 Nov 2009 19:35:30 GMT

Ринок все відрегулює (с)

Tue, 10 Nov 2009 22:52:50 GMT

Відеомітинг в підтримку Володарського

Sun, 08 Nov 2009 09:47:50 GMT

Долой цензуру, хотим амуру! (Митинг в поддержку Шиитмана) from verhotura.and.friends on Vimeo

Человек есть то, что он ест (с)

Mon, 02 Nov 2009 17:40:47 GMT

Нарешті отримав зарплату. Пішов пообідав. Замовив рибу. Відчув себе людиною.
Дякую всім за цю благословенну рибу.

П"ятихвилинки ненависті

Sat, 31 Oct 2009 12:12:25 GMT

Як стверджує mo_zen_real, автор сюжету був звільнений з роботи

Заразі - бій!

Sat, 31 Oct 2009 10:15:24 GMT

Настали часи, про які ще в 90-х мріяв Алєксєй Цветков. На вулицях люди в масках. Нарешті всі бажаючі можуть цілком анонімно грабувати банки і робити нольоти на державні установи. Оперативна наводка "кілька людей в масках" більше не спрацьовує. Уряд сам підштовує людей робити "екси", і, підозрюю, їх прешим об'єктом стануть аптеки.

Закрито всі навчальні заклади. А дітлашки тільки-но хотіли повернутись з канікул! Тепер я пропоную закрити церкви. Уявляю, як у неділю люди масово поломляться ставити свічку за здоров'я. Будуть чхати на братів во Хресті, по-черзі цілуватимуть портрет одного діяча й причащатимуться з однієї посудини. Закрити, як рознощик зарази! І не на три тижні, а назавжди.

Тепер мені вперше в житті стало страшно за своїх друзів та знаймоих. Хлопці й дівчата, не хворійте! Домовились?

Старе, добре

Tue, 27 Oct 2009 22:15:00 GMT

Педо на вулицях

Wed, 21 Oct 2009 14:57:24 GMT

На вул. Великій Житомирській мною був помічений народний депутат Уколов Віктор.
Без охорони. А дарма...

Шукав людину. Знайшов!

Fri, 16 Oct 2009 23:21:46 GMT

Ви часто чули від мільйонерів слово «добро»? Протягом доби я чув це слово нестерпно велику кількість разів. Тепер воно викликає блювотний рефлекс. За останні дні професійний конвеєр закинув мене на два світських заходи. Обидва – благодійні. Не буду оригінальним, і скажу, що VIP-благодійність вважаю лицемірством, а т.зв. меценатів цинічними тварями.

Як діалектик, я не вірю в існування добра і зла. Але ще більше я не вірю Олександру Фельдману і його іменному фонду. Коли Ірена Кільчицька викладає більше 100 тисяч на ремонт пологового будинку №1, у мене виникають запитання. Чому ремонт не робить мерія? І звідки у тебе, марзь, ці 100 тисяч? Чи не з міського бюджету часом?

Вони не раз примусили мене згадати Джека Лондона. Тільки, здається, в часи цього журналіста цинізму було поменше.

Та є одна пом’якшуюча обставина. Одна розмова, яка все-таки вселила в мене дозу оптимізму в ставленні до людей. Йдеться про розмову із подружкою Джеймса Бонда. Тою самою Ольгою Куриленко. Чесно, від неї я просто вражений, і перебуваю в цьому стані досі (в 2:03).

Коли Оля сходу почала цитувати роботу Сартра «Екзистенціалізм – це гуманізм», я був шокований. Потім вона заявила мені, що її ідеал – Сімона де Бовуар, а себе вона вважає феміністкою. Далі цікавіше. Публічне зізнання в тому, що не вірить у бога. Оля довго намагається згадати хоча б кілька назв брендів із її гардеробу, а шопінг називає найнуднішим заняттям. Зараз читає «Братів Карамазових», вивчила іспанську, хоче іще раз побувати в Індії, юним моделям радить не закидати освіту, їздить на простенькому Mini Cooper і планує отримати ступінь з філософії.

Після розмови з Куриленко, я відчував себе Діогеном, який серед цього шобла таки знайшов людину.

Чорт! Вона класна! Єдиний живий зуб у цій вставній щелепі.

There Is No God

Wed, 30 Sep 2009 12:59:38 GMT

30 вересня. Міжнародний день богохульника

Тим часом на планеті

Mon, 21 Sep 2009 12:27:13 GMT

В Мелитополе больной туберкулезом пытался продать свою смерть телеканалу. После чего свел счеты с жизнью

На сеансе массовой психотерапии погибло два человека

Инвалида, торговавшего иконами, убили прямо у храма!

Миллионер утонул рядом со своей яхтой

Индийская девушка жестоко убила семь родственников

Российский учитель развращал школьниц в кабинете кружка "Меткий стрелок"

Коммюніке №1

Mon, 21 Sep 2009 11:15:25 GMT

Пропонуємо вашій увазі кліп під назвою “Коммюніке №1″, створений руками активістів руху “Соціальна Альтернатива”. У кліпі використано відео з акцій київських ліворадикалів за період з 2005 по 2009 роки. Товариші підкреслюють, що в умовах тотального порушення соціальних прав, породжених логікою капіталізму, сподіватись на допомогу від політиків або вірити в можливість “антикризової програми” за умови збереження системи - марно. Потрібно починати самоорганізовану боротьбу в ім’я будівництва нового суспільства, заснованого на солідарності, рівності та прямому народовладді. У кліпі звучить пісня “Terzo Mondo” (”Третій світ”) італійського ска-панк гурту “Punkreas”.

via redperets

Залишається їсти власні шорти

Mon, 21 Sep 2009 10:13:47 GMT

made by the_radio83

Відкрита лекція у Могилянці

Sat, 12 Sep 2009 07:12:00 GMT

тупі тварини (с)

Tue, 08 Sep 2009 09:06:51 GMT

Людина з білбордів

Tue, 08 Sep 2009 08:45:47 GMT

А ви коли-небудь переходили вулицю пліч-о-пліч з кандидатом в гаранти? Ні? Можу похвалитися, що тепер у вашого найулюбленішого френда такий безцінний досвід уже є.

Перейти вулицю мені довелось із сонцеликим і богоугодним Арсенієм. Да-да. Саме з тим, котрий виступає за боєздатне село і продуктивну армію.

Його тіло охороняли. Тілоохоронці. Семеро. Машин на дорозі не було, але людина з білбордів чесно стояла і чекала зеленого світла. Звісно, це ж якщо він перейде на червоне, про таке завтра всі газети напишуть. А хто після цього стане за нього головувати?.. Арсеній поводився дьоргано, весь час озирався по сторонах, і ні з того ні з сього починав виголошувати промови (чесне слово!). Шукав чергову жертву для сеансу уринотерапії, але не знайшов.

Коли червоний таймер показував цифру 39 (або 47, вже точно не згадаю), до Арсенія підійшов студент могилянки - здогадатись про місце навчання юнка було не важко, оскільки вся ця мізансцена тривала на Подолі біля другого плацу могили. Охорона зреагувала швидко і спробувала усунути хлопця із поля досяжності кадата.

- Дайте ж я людиною поспілкуюся! Арсеній Петрович, от Ви очолюєте "Фронт змін". Як ви збираєтесь країну міняти, як рятувати будете?

- Будемо міняти радикально, - завченими фразами відмахується Арсеній, - але без революцій! Революції нічого не дають. Що в 17-му році, що в 2004-му...

- А як же Велика французька революція? - не вгамовується студіоз.

- Ну, по-перше це було давно, - після невликої паузи відповідає кандидат. - По-друге, у французів було багато революцій. А, по-третє, то ж французи, а це ми, українці, - підсумовує контрреволюціонер.

Дочекавшись зеленого кольору, людина з білбордів попрямувала в сторону набережної. "В житті він не такий зелений, як його малюють", - подумалось мені.

24

Sun, 06 Sep 2009 07:03:23 GMT

Вітання і подарунки приймаю нижче в формі дружелюбних коментів.

Да прибуде з вами сивочола дорослість.Я вас люблю!

тролейбус, який іде під гору

Wed, 02 Sep 2009 13:22:12 GMT

На комунальному маршруті №40 обітають замічатільні люди. Вчора, наприклад, в останньому тролейбусі познайомився з футбольним хулом, який на дозвіллі грає в театрі.

В сусідньому домі живе гітарний збочинець і геній новоязу Льоня. Наше знайомство відбулось на зупинці.

Там же я відкрив для себе юнака, який представився "поет і журналіст фрілансер". Причому сказано це було з таким пафосом, що я ледь втримався вд сміху. Втім, молодий чоловік виявився цілком путьовою акулою пера. Тепер milan_leli4 один з моїх кращих друзів.

А кількома сантиметрами нижче творчість пацана з нашого району, містера the_radio83 . З ним ми теж познайомились на підніжці рогатого диліжанса. От такий в мене район. Богемний.

Їсти подано

Sun, 23 Aug 2009 15:15:58 GMT

Щось я останнім часом захопився кулінарією. Раніше ніколи цього не любив, аж тут тягне на кухню. Дорослішаю? Старішаю? Обміщанююсь? Не знаю, в чому річ, але мені в кайф! От на днях зтушив прекрасне рагу (баклажани, помідори, перець, цибуля, морква). В якості гарніру - рис, зварений так, щоб залишалась легка приємна крихкість. Щодня експеремнтую з салатами - благо, овочів вистачає. До чого я все це? Підкажіть якийсь чудовий рецепт! Такий, щоб можна було приготувати із елементарних продуктів, але оригінальний і дуже смачний.

Крим-2009

Tue, 18 Aug 2009 17:27:37 GMT

На Крим!

Тут грандіозно!!!

В горах ми знайшли справжнє альпійське озеро.
Навколо ростуть дуби, а риба просто вистрибує із води!

Вівці. Аби ви тільки чули звуи від іхніх дзвіночків... ммм...
Справжні альпи!

Над сонячною долиною заходить сонце.
Солдати з російської військової бази, що височіє прямо над пляжем, хиляться до сну.
На всю долину чути муллу - татари йдуть на вечірній намаз.

Ранок. Сонце ще не з"явилось. Але воно вже впевнено піднімається.
Яскраво-білий диск не ховається тут за хмарами аж 250 днів на рік.
Справжня гірська спека. Як тільки вона починається, дають свій голос цикади.
По їх голосам цих дрібних комах можна можна звіряти годинник і навіть термометр.

На гори можна дивитись годинами. Це моя слабкість.

Головна проблема в долині - вода. Тут є лише кілька прісних озер.
А от з чим немає жодних проблем, так це з вином.
Там, вдалині, над морем ростуть гектари виноградників. Не спробувати місцевого вина - злочинно!

Не думайте, що на цій вершині стояти аж нвдто легко. Потужний вітер. Стрьомно.

Гору підкорено!

Йдемо в Лисячу бухту. 9 кілометрів по розпеченому камінню.
Ноги провалюються. Спека +35. Тінь відсутня за визначенням.
Уникнути сонячного удару ми так і не змогли... Героїчний перехід. Суворов курить в коридорі.

Я теж спершу подумав, що це сліди Османської імперії, загублені на узбережжі.
Насправді все значно банальніше - звичайна бутафорія для Ялтинської кіностудії.

Лисяча бухта. Нарешті!

Ось він. Притулок укуренних хіпі, схиблених нудистів-сімейників та езотеричних космітів.
Я сподівався на більше. Чесно.
Де атмосфера братерства? Де їх молодіжна безшабашність?
Не знаю, як було тут раніше. Але нинішні відівдувачі цього культового місця дуже напряжні. Ніколи не знаєш, шо в них на думці.

Ось що буває з дельфінами, які не слухають маму.

Судак.
Я не уявляю, як тут можна відпочити?!?!
Маса людей. На кожному кроці тобі пропонують шаурми, самси, фото з обізянкою, придбати якийсь непотріб... Дістали!
Без грошей тут нічого не вирішується. Чимось нагадує Хрещатик.
Але найбільша біда - бари і дискотеки. Такого дикого ринкового хаосу я ще не бачив!
Кафе наліплені на кожному вільному метрі. І кожне закликає клієнтів музикою на всю котушку. Ввечері узбережжя перетвоюються на монстра, який видає потворні какафонічні звуки із свого черева. Моментами стає моторошно.

Порівняно із Судаком Новий Світ - це рай соціалізму!
Мальовнича набережна із цвітом китайської акації. Ларьки винесені в окрему зону.
Лише 5 барів на все узбережжя! Причому музику вони підсилюють по черзі. Після такого одразу розумієш переваги планування!

А це просто перлина! Синя бухта, Царський пляж. Неповторні емоції.

Автостопом додому.
Коли ми виїжджали із Нового Світу, в кишені залишалось 25 одиниць національної валюти. Попереду дорога в столицю.

Репост вітається

Sun, 02 Aug 2009 06:54:42 GMT

Зробити людей щасливими

Thu, 25 Jun 2009 21:27:07 GMT

Вот шо сказав господін [представник Давосського форуму Тьєрі] Гейгер: "Мы обращаемся именно к бизнесменам, поскольку именно они принимают решения, они нанимают и увольняют людей, они берут кредиты у банков. И если они недовольны, они не ведут страну к процветанию, а уходят из нее. Поэтому нужно сделать этих людей счастливыми. И даже если теоретически что-то должно быть именно так, как есть, но при этом бизнесмены недовольны, надо принять это во внимание".

Репортаж - абсолютний мастрід!

Tue, 16 Jun 2009 12:35:07 GMT