| затрахали! |
[листопад. 4-е, 2008|05:10 pm] |
спільнота по темі - http://community.livejournal.com/hodi/
В додачу прекрасний спіч від ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) vadekk
товарищи люди, хватит терпеть этих людоёбов.
они говорят, что цены слишком низкие, транспорт не окупается
но при этом не выплачивают, урезают зарплаты, а то и вовсе увольняют людей пачками, целые предприятия сегодня останавливаются по их вине, сами же они ездят на служебных машинах за тысячи зеленых, купленых на наши деньги. прибыль от работы метрополитена, которой с лихвой хватило бы на повышение зарплат работникам метро, людоёбы тупо воруют, вот почитайте - http://master-genie.livejournal.com/149031.html при этом работникам метро людоёбы втирают, что, мол, это граждане такие плохие, это они виноваты в том, что у вас низкие зарплаты, потому что они жмотятся платить за проезд. и работники верят им. неужто за всё это не стоит зверски убить людоёбов, или хотя-бы плюнуть в их мерзкие хари?
к акции не имеют никакого отношения политические партии.
распространяйте, пожалуйста. |
|
|
| Скромна чарівність середнього класу |
[жовтень. 6-е, 2008|04:06 pm] |
Надумавшись прочитати одну філософську статтю, я зайшов до кав’ярні. За кухоль пива довелось викласти останній кеш, що був у мене в кишені. Залишку вистачало хіба що на жетон в метро. Офіціантка принесла замовлення, і я занурився у своє чтиво.
За півгодини, коли статтю було вже майже подужано, до моєї скромної персони проявили цікавість дівчата з сусіднього столика. Ми заговорили. Першим ділом вони рішуче заявили, що належать до касти менеджерів середньої ланки. «Ми – представники середнього класу», - не без гордощів заявила одна. Друга скромно кивнула.
Наша розмова тривала вже хвилин 15. Дівчата розповідали, що тільки-но повернулись з Єгипту, а в Шарм-еель-Шейху вони ледь не живуть. Слухаючи все це я лише злегка посміхався – послухати про яппі-лайфстайл у автентичному виконання мені доводиться не так часто (коло спілкування, знаєте, відрізняється).
Незабаром офіціантка оголосила, що кав’ярня зачиняється, і побажала всім хорошого вечора. «Ходім кудись в інше місце посидимо», - запропонували менеджери. Я не заперечував. Доки ми йшли до іншого бару вони ще натхненніше розповідали про офісні будні, та нелегке життя у Єгипті.
Коли ми прийшли до пункту призначення, менеджери не зволікаючи замовили собі пиво. «А Ви щось замовляєте?», - поцікавився офіціант. «Ні, вибачте, у мене вже немає готівки. Дівчата вже собі замовили». – відказав я. В цей момент співрозмовниці замовкли і переглянулись.
- Ну-ну! І що ти будеш робити далі?! - несподівано запитала одна.
- Нічого не буду. Робитиму те ж, що й до того. Розмовлятиму.
- Ха! Подивимось, як у тебе це вийде!
Я зрозумів про що йдеться. «Спілкувались» ми не більше п’яти хвилин. Кожне їх запитання, кожна відповідь і репліка були наче виклик. Мені вирішили показати, де моє місце. Нету ножек - нету мультиков. Будь-які спроби перевести розмову в нормальне русло були одразу торпедовані. Після цього я забрався геть, дивитись на їхні пики було все огидніше.
Коли я бачу, як мені «вказують місце» лише тому що кеш є вичерпним ресурсом, я розумію, що щось не так. Серйозно не так. Немає нічого зазорного в тому, щоб заробляти пристойні гроші на престижній роботі. Так само, як і в тому, щоб їсти суші та їздити на таксі. Ганебною є ідентичність: «Ми представники середнього класу». Решта – бидло, невдахи, ніщєброди. Ганебною є позиція зверхності.
І справа навіть не в двох баблоцентричних дівках. Вони лише продукт суспільства - буття визначає свідомість. Мені плювати на те, що ці люди не зможуть відрізнити термін «буття» від «свідомості». Але мені не все одно, яку взаємодію із світом вони практикують. І найстрашніше, що у столиці таких «дзюб» стає все більше. Коли я бачу все це, я розумію, що суспільство охопила гангрена. І саме тому все більше схиляюсь до хірургічного втручання. Чим швидше, тим краще. Бо, як то кажуть, «організм може здохнуть». |
|
|
| Лист ненависті з 2017 року |
[серпень. 1-е, 2008|05:43 pm] |
Перечитайте цей текст пару разів, запам’ятайте і запишіть по пам’яті. Ким би ви не були, ви або погодитесь, або ні.
Ні, світ не поділяється на буржуїв і пролетарів, але поділяється на тих, кому байдужі гроші, і на тих, кому байдуже все, окрім грошей. А далі справа лише в ступені. І визначним для перших є ставлення до других. Ось таке…
Я ненавиджу вас, хазяї життя. Ненавиджу за те, що ви продаєте і купуєте все і всіх. Я ненавиджу вас, тому що я не роблю всього, що робите ви, хоча міг би робити це з легкістю. Ви скажете, що це різновид ксенофобії? Так, я ксенофоб! Я терпіти не можу не таких, як я, якщо ці «не такі» - це ви. Я ненавиджу п’яних виродків за кермом «Міцубіші», що вбивають за раз шістьох людей своїм кенгурятником. Я ненавиджу власників шахт, які штабелями складають шахтарські трупи заради надприбутку. Мене нудить від «національної» буржуазії, що привласнює всю країну від стовпчика до стовпчика. Мене бісять банкіри, які заробляють на наркотиках, зброї, проституції. Я на дух не переношу ділків, які нажились на всьому чужому, починаючи з чужої бідності і закінчуючи чужими хворобами...
Баян взято у v_zajets
Кроспост вітається! |
|
|
| П"ятихвилинки ненависті |
[липень. 2-е, 2008|06:18 pm] |
 Сьогодні в моєму ЖЖ з"явиться новий тег "к стєнкє". Він доповнить уже існуючі "канібалізм", "п"ятихвилинки ненависті", "мідлота" і традиційні "піздєц", "несмішно" тощо. Цього тега удостоївся Євген Чичваркін, власник мережі "Евросеть". Тиждень тому він відзначився колонкую для російського журналу "СпекулянтЪ". І ось, що
После краха советского строя мы, к счастью, получили прививку от профсоюзной заразы. Люди дорвались до работы: большинство хочет зарабатывать, а не вымогать деньги у компаний, требуя два рубля за ту же работу, которую раньше делали за рубль. Но действие прививки может закончиться. Особенно если сейчас начать заигрывать с профсоюзами. Это страшные симптомы — недавние забастовки в РЖД, не закончившиеся массовыми увольнениями. [...]
 Хочешь жить лучше — смени работу, делай карьеру или просто шевелись. И многие шевелятся. Если нам предлагают снять точку без туалета, мы вынуждены соглашаться, потому что если на этом месте не будет "Евросети" без туалета, то там будет "Связной" без туалета. Но для продавцов, нацеленных на результат, в этом нет большой проблемы. Нормальные люди не объединяются в профсоюз, требующий по туалету в каждом магазине, а просто договариваются с соседними магазинами: они же привыкли решать свои проблемы сами.
Після цього у мене виникає два запитання:
1) Чи є туалет в офісі Чичваркіна туалет? Чи, може, він бігає ссять в офіс сусідної корпорації?
2) Ви ще будете купувати хоч щось в "Евросети"? |
|
|
| П'ятихвилинки ненависті |
[червень. 20-е, 2008|04:07 pm] |
Цього разу в нашу рубрику потрапляє пост панянки silverandglass, в якому знову піднімається питання рівноапостольної власності (а саме засобів пересування).
Дивно, це вже третій випадок мідлкласової ненависті до челяді, який я зустрічаю в ЖЖ за останні 2 дні.
пс. краще не коментуйте, бо дівчину і так вже задовбали. а дівчина непогана. просто прийміть до відома. |
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
| |
|
|
